Колекція епіграфій Херсонеса нараховує близько 600 пам'яток. Знахідки перших херсонеських написів належать до XVIII сторіччя, коли на руїнах стародавнього міста, а також у муруваннях стінах будівель селища Ахтіар були знайдені архітектурні деталі та уламки епітафій. У 1793 р. Було знайдено надмогильник Теагена та його дружини Ульпії, а в наступному році - постамент статуї Агасікла.
 Написи знаходяться в старому музеї |
До середини XIX сторіччя кількість написів збільшилася не лише за рахунок випадкових знахідок, але і завдяки розпочатим у Херсонесі розкопкам. Найбільшу кількість епіграфічних пам'яток надали розкопки Імператорської Археологічної комісії, що проводилися в Херсонесі щорічно з 1888 до 1915 рр. Керівник цих робіт К.К. Косцюшко-Валюжиніч створив невеликий музей із лапідарієм (сховище написів на камені - з латинської lapis - камінь), в якому зібрав архітектурні та будівельні фрагменти, а також написи античної епохи та епохи середньовіччя. |
Після жовтневої революції експозиції музею були розміщені у приміщенні колишнього монастиря. Поряд із іншими археологічними матеріалами до неї увійшло близько 70 написів, решта зберігалась у фондах. Під час Великої Вітчизняної війни майже всі фондові приміщення були зруйновані і частину експонатів, включаючи і написи, було втрачено.
В повоєнні роки була проведена велика робота стосовно облаштування фондів музею. У 1957 р. було відбудовано та обладнано приміщення для зберігання написів. Створення лапідарія, як наукової колекції епіграфічних пам'ятників, проводив музей разом із відділом античної аерології та археології середньовіччя Інституту археології АН УРСР. Робота проводилася за ініціативою та під керівництвом і безпосередньою участю доктора історичних наук, професора, відомого епіграфіста Елли Ісааківни Соломонік. В роботі приймали участь завідувач фондами музею А. М. Гілевич та студенти класичних відділень Ленінградського та Львівського університетів.
В основу розміщення пам'ятників у лапідарії був взятий хронологічний принцип, а всередині кожної хронологічної групи об'єднані близькі за своїм значенням пам'ятники: декрети, епітафії, посвяти та ін. У найбільшій групі пам'ятників римського періоду виділені латинські написи. Таке розміщення є найдоцільнішим і зручним як для огляду лапідарія, так і для подальшого вивчення епіграфічних пам'ятників Херсонеса. Це дає можливість спостерігати загальну кількість написів, що дійшли до нас з різних епох, характер обробки каменю, всебічно вивчати палеографічні та інші особливості написів того чи іншого періоду та загальний розвиток шрифту з 4 століття до н. е. до пізнього середньовіччя.
Великою перевагою нашого заповідника є повнота його епіграфічних колекцій. Тут знаходиться переважна кількість всіх херсонеських написів, лише деякі з них зберігаються в музеях Москви, Санкт-Петербурга та Одеси.
Епіграфічна колекція заповідника висвітлює всі основні періоди історії Херсонеса. Найцікавіші за своїм змістом плити з написами виставлені в експозиціях античного відділу та відділу середньовіччя: присяга громадян Херсонеса, почесний декрет на честь місцевого історика Сіріска, проксенії (тобто, дарування прав іноземцям) жителям Гераклеї та Сінопи, угода з понтійським царем Фарнаком, листування з правителем римської провінції Мезії. Список переможців гімнастичних змагань, почесний декрет на честь Арістона, напис на честь імператора Зенона і серія епітафій римського періоду з грецькими та латинськими написами та портретними зображеннями померлих.
Найбільш ранні епіграфічні пам'ятники Херсонеса належать до IV-III ст. до н. е. Найбільшу та найрізноманітнішу за своїм змістом колекцію складають пам'ятники елліністичного періоду. Невеличкий розділ лапідарія представляє групу написів римського періоду та періоду середньовіччя.
Розкопки останніх років та випадкові знахідки поповнюють епіграфічну колекцію заповідника новими цікавими пам'ятниками, але, на жаль, приміщення, в якому з 1957 р. розміщується колекція, давно потребує реконструкції.
Епіграфічний лапідарій